| Атематичні | -a- | -ie- | -i- | -nõ- | -oua-, -eua- |
|---|---|---|---|---|---|
|
а) корінь яких закінчується на голосний: gi-ti, da-ti, rui-ti, crui-ti, mui-ti, li-ti, vi-ti, vui-ti, pi-ti, bi-ti, ceu-ti “чути”, tuiti “тити=товстіти; жирніти; багатіти”, sta-ti тощо. Однина:
Множина:
Примітка: формально до сих дієслів тягнуть и такі, в яких у сучасній мові перед закінченням інфінітива -ti безпосередньо стоїть приголосний, але первісно його там не було, але був тільки голосний. До таких належить зокрема: pluisti (*pluiti, plui-). Тому його в аористі відмінюємо так само як инші дієслова сеї підгрупи. b) корінь яких закінчується на приголосний: nesti, plesti, vezti, vesti, recti, pecti, grebsti, roіsti, mogti, siesti, liegti тощо. Множина:
Примітка: формально до сеї підгрупи тягнуть и дієслова, які в чиннім правописі мають літери <а, я> та <у> безпосередньо перед закінченням інфінітива <-ти>, але насправді їх треба розглядати як дієслова, корінь яких закінчується на приголосний, оскільки приголосний той виникає при відмінюванні в теперішнім часі. У моїм письмі таким літерам <а, я> та <у> чинного правопису відповідають літери <ea> для <а, я>, та <õ> для <у>. До таких належать: geati (теп. ч. gyn-) “стискати, щавити”, geati (теп. ч. gyn-) “збирати врожай, косити”, ceati (cyn-, в po-cẽti “почати”), dõti (dm-), peati (pn-), meati (mn-). Сюди тягне й дієслово з уторинно нарощеним -s-: cleasti, хоча первісна його форма є: cleati. Множина:
|
а) які в теперішнім часі мають тематичне -i-: pisati (pisi-), brexati (brexi-) тощо. Однина:
Множина:
b) які в теперішнім часі мають тематичне -ai-: igrati (igrai-), znati (znai-) тощо. Однинина:
Множина:
c) яких голосний кореня в інфінітиві відрізняється від голосного кореня в теперішнім часі. До таких тягнуть: brati (ber-), srati (ser-), prati (per-), gnati (gen-). З відхиленнями сюдиже тягнуть: stlati (steli-; відхилення, бо в теперішнім часі основа має тематичний -i-: steliõ), а також: gerti, derti – іновативні форми інфінітивів, корінь тяких було взоровано на корені теперішнього часу, а первісна форма кореня інфінітива їх була двоїста: gyra-, dra-,та geré-, deré-. Від сих дієслів аорист творимо від кореня інфінітива (в т.ч. зазначених окремо як “винятки”), відкинувши закінчення інфінітива, + закінчення. Однина:
Множина:
|
a) які в теперішнім часі мають тематичне -i-: xotieti (xoti-), móucieti (móuci-), sturcieti (stur-), visieti (visi-), letieti (leti-), sidieti (sidi-), legieti (legi-), stoieti (stoi-), bolieti (boli-), svuistieti (svuisti-), blystieti (blysti-), brunieti (brun-), vidieti (vidi-), piscieti (pisci-), veréscieti (verésci-) тощо. Однина:
Множина:
b) які в теперішнім часі мають тематичне -iei-: potieti (potiei-), tóustieti (tóustiei-), zelénieti (zeléniei-), bielie (bieliei-), linieti (liniei-), dourieti (douriei-) тощо. Однина:
Множина:
|
Однина:
Множина:
|
З сими дієсловами є менш однозначно, бо багато з їх співвідносяться з формами першого стовпця, й тому аорист їх може бути творено так само. Однина:
Множина:
|
Однина:
Множина:
Примітка: багато дієслів з -oua-/-eua- в сучасній мові мають давніші, засвідчені й нині, форми просто з -ou-, без -a-, безпосередньо перед закінченням інфінітива -ti. До їх тягнуть: souati : souti, couati : couti, geuati : geuti, pleuati : pleuti тощо, а також дієслово в формі &tl;ревати> чинного правопису, тобто: reuati, з давнішою формою reuti/routi (рюти/рути). Оскільки такі форми мають голосний кореня безпосередньо перед закінченням інфінітива -ti, їх в аористі відмінюємо за зразком дієслів із першого стовпчика. |