а) корінь яких закінчується на голосний: gi-ti, da-ti, rui-ti, crui-ti, mui-ti, li-ti, vi-ti, vui-ti, pi-ti, bi-ti, ceu-ti “чути”, tuiti “тити=товстіти; жирніти; багатіти”, sta-ti тощо.

Однина:

1. gix, dax
2. gi, da
3. gi, da

Множина:

1. gismo, dasmo
2. giste, daste
3. gi, da

Примітка: формально до сих дієслів тягнуть и такі, в яких у сучасній мові перед закінченням інфінітива -ti безпосередньо стоїть приголосний, але первісно його там не було, але був тільки голосний. До таких належить зокрема: pluisti (*pluiti, plui-). Тому його в аористі відмінюємо так само як инші дієслова сеї підгрупи.

b) корінь яких закінчується на приголосний: nesti, plesti, vezti, vesti, recti, pecti, grebsti, roіsti, mogti, siesti, liegti тощо.

Множина:

1. nesosmo, pletosmo, vezosmo, vedosmo, recosmo, pecosmo, grebosmo, rostosmo, mogosmo, siedosmo, liegosmo
2. nesoste, pletoste, vezoste, vedoste, recoste, pecoste, greboste, rostoste, mogoste, siedoste, liegoste
3. nesõ, pletõ, vezõ, vedõ, recõ, pecõ, grebõ, rostõ, mogõ, siedõ, liegõ

Примітка: формально до сеї підгрупи тягнуть и дієслова, які в чиннім правописі мають літери <а, я> та <у> безпосередньо перед закінченням інфінітива <-ти>, але насправді їх треба розглядати як дієслова, корінь яких закінчується на приголосний, оскільки приголосний той виникає при відмінюванні в теперішнім часі. У моїм письмі таким літерам <а, я> та <у> чинного правопису відповідають літери <ea> для <а, я>, та <õ> для <у>. До таких належать: geati (теп. ч. gyn-) “стискати, щавити”, geati (теп. ч. gyn-) “збирати врожай, косити”, ceati (cyn-, в po-cẽti “почати”), dõti (dm-), peati (pn-), meati (mn-). Сюди тягне й дієслово з уторинно нарощеним -s-: cleasti, хоча первісна його форма є: cleati.

Множина:

1. geasmo, geasmo, ceasmo, dõsmo, measmo, cleasmo
2. geaste, geaste, ceaste, dõste, measte, cleaste
3. gymõ, gymõ, cynõ, dmõ, mnõ, clynõ

а) які в теперішнім часі мають тематичне -i-: pisati (pisi-), brexati (brexi-) тощо.

Однина:

1. pisax, brexax
2. pisa, brexa
3. pisa, brexa

Множина:

1. pisasmo, brexasmo
2. pisaste, brexaste
3. pisaxõ, brexaxõ

b) які в теперішнім часі мають тематичне -ai-: igrati (igrai-), znati (znai-) тощо.

Однинина:

1. igrax, znax
2. igra, zna
3. igra, zna

Множина:

1. igrasmo, znasmo
2. igraste, znaste
3. igraiõ, znaiõ

c) яких голосний кореня в інфінітиві відрізняється від голосного кореня в теперішнім часі. До таких тягнуть: brati (ber-), srati (ser-), prati (per-), gnati (gen-). З відхиленнями сюдиже тягнуть: stlati (steli-; відхилення, бо в теперішнім часі основа має тематичний -i-: steliõ), а також: gerti, derti – іновативні форми інфінітивів, корінь тяких було взоровано на корені теперішнього часу, а первісна форма кореня інфінітива їх була двоїста: gyra-, dra-,та geré-, deré-. Від сих дієслів аорист творимо від кореня інфінітива (в т.ч. зазначених окремо як “винятки”), відкинувши закінчення інфінітива, + закінчення.

Однина:

1. brax, srax, prax, gnax, stlax, gyrax, drax
2. bra, sra, pra, gna, stla, gyra, dra
3. bra, sra, pra, gna, stla, gyra, dra

Множина:

1. brasmo, srasmo, prasmo, gnasmo, stlasmo, gyrasmo, drasmo
2. braste, sraste, praste, gnaste, stlaste, gyraste, draste
3. braxõ, sraxõ, praxõ, gnaxõ, stlaxõ, gyraxõ, draxõ

a) які в теперішнім часі мають тематичне -i-: xotieti (xoti-), móucieti (móuci-), sturcieti (stur-), visieti (visi-), letieti (leti-), sidieti (sidi-), legieti (legi-), stoieti (stoi-), bolieti (boli-), svuistieti (svuisti-), blystieti (blysti-), brunieti (brun-), vidieti (vidi-), piscieti (pisci-), veréscieti (verésci-) тощо.

Однина:

1. xotiex, móuciex, sturciex, visiex, letiex, sidiex, legiex, stoiex, boliex, svuistiex, blystiex, bruniex, vidiex, pisciex, verésciex
2. xotie, móucie, sturcie, visie, letie, sidie, legie, stoie, bolie, svuistie, blystie, brunie, vidie, piscie, veréscie
3. xotie, móucie, sturcie, visie, letie, sidie, legie, stoie, bolie, svuistie, blystie, brunie, vidie, piscie, veréscie

Множина:

1. xotiesmo, móuciesmo, sturciesmo, visiesmo, letiesmo, sidiesmo, legiesmo, stoiesmo, boliesmo, svuistiesmo, blystiesmo, bruniesmo, vidiesmo, pisciesmo, verésciesmo
2. xotieste, móucieste, sturcieste, visieste, letieste, sidieste, legieste, stoieste, bolieste, svuistieste, blystieste, brunieste, vidieste, piscieste, veréscieste
3. xotea, móucea, sturcea, visea, letea, sidea, legea, stoyea, bolea, svuistea, blystea, brunea, videa, piscea, veréscea

b) які в теперішнім часі мають тематичне -iei-: potieti (potiei-), tóustieti (tóustiei-), zelénieti (zeléniei-), bielie (bieliei-), linieti (liniei-), dourieti (douriei-) тощо.

Однина:

1. potiex, tóustiex, zeléniex, bieliex, liniex, douriex
2. potie, tóustie, zelénie, bielie, linie, dourie
3. potie, tóustie, zelénie, bielie, linie, dourie

Множина:

1. potiesmo, tóustiesmo, zeléniesmo, bieliesmo, liniesmo, douriesmo
2. potieste, tóustieste, zelénieste, bielieste, linieste, dourieste
3. potieiõ, tóustieiõ, zelénieiõ, bielieiõ, linieiõ, dourieiõ

Однина:

1. logix, mnogix, ròbix, cosix, molix, tõgix, oucix
2. logi, mnogi, ròbi, cosi, moli, tõgi, ouci
3. logi, mnogi, ròbi, cosi, moli, tõgi, ouci

Множина:

1. logismo, mnogismo, ròbismo, cosismo, molismo, tõgismo, oucismo
2. logiste, mnogiste, ròbiste, cosiste, moliste, tõgiste, ouciste
3. logea, mnogea, ròbea, cosea, molea, tõgea, oucea

З сими дієсловами є менш однозначно, бо багато з їх співвідносяться з формами першого стовпця, й тому аорист їх може бути творено так само.

Однина:

1. cuinõx, xolónõx, linõx, rinõx, lounõx
2. cuinõ, xolónõ, linõ, rinõ, lounõ
3. cuinõ, xolónõ, linõ, rinõ, lounõ

Множина:

1. cuinõsmo, xolónõsmo, linõsmo, rinõsmo, lounõsmo
2. cuinõste, xolónõste, linõste, rinõste, lounõste
3. cuinõ, xolónõ, linõ, rinõ, lounõ

Однина:

1. goreuax, perédouax, liecouax, pirouax, torgouax, biedouax, milouax
2. goreua, perédoua, liecoua, piroua, torgoua, biedoua, miloua
3. goreua, perédoua, liecoua, piroua, torgoua, biedoua, miloua

Множина:

1. goreuasmo, perédouasmo, liecouasmo, pirouasmo, torgouasmo, biedouasmo, milouasmo
2. goreuaste, perédouaste, liecouaste, pirouaste, torgouaste, biedouaste, milouaste
3. goreua, perédoua, liecoua, piroua, torgoua, biedoua, miloua

Примітка: багато дієслів з -oua-/-eua- в сучасній мові мають давніші, засвідчені й нині, форми просто з -ou-, без -a-, безпосередньо перед закінченням інфінітива -ti. До їх тягнуть: souati : souti, couati : couti, geuati : geuti, pleuati : pleuti тощо, а також дієслово в формі &tl;ревати> чинного правопису, тобто: reuati, з давнішою формою reuti/routi (рюти/рути). Оскільки такі форми мають голосний кореня безпосередньо перед закінченням інфінітива -ti, їх в аористі відмінюємо за зразком дієслів із першого стовпчика.